ВПРАВИ

ІМЕННИК.  ПРИКМЕТНИК.  ЧИСЛІВНИК.  ЗАЙМЕННИК.  ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ФОРМИ.  ПРИСЛІВНИК.  СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ ТА  ВИГУК.

red-pushpin3.jpgІменник

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. Випишіть окремо з переліку наведених іменників назви істот і неістот.

Натовп, покійник, учитель, студенти, студентство, народи, бактерії, коні, загони, табуни, брати, городи, вівці, винищувачі, знайомі, молодняк, дівчата, юнаки, ляльки, липи, селянство.

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. Випишіть з речень іменники, які позначають речовину. До яких груп вони належать?

1. З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця… (Панас Мирний). 2. Там піски вже вкривала паморозь, під промінням сонця, що виглянуло із-за хмар, лежали сліпучо-білі, холодні (С. Скляренко). 3. Кожного разу, коли я їду по дорозі неозорим ланом озимої пшениці, коло телеграфного стовпа з розпіркою завжди злітає польовий жайворонок (К. Наріжний). 4. Мряка все ще віддих у грудях спирала. Така густа й біла, як молоко (Б. Лепкий). 5. Мокрий сніг бив у лице Василькові, заліплював очі, налазив за комір… (М. Коцюбинський). 6. Українське художнє скло своїм корінням сягає часів Київської Русі (В. Щербак). 7. Восени в степу тривожно шамотить сухим гіллям кукурудза, – цілі поля рівних, жовтих стовбурів, ніби хтось, крадучись, розсуває її обвислий лист (В. Підмогильний).

 highlightmarker-blue24.pngВправа 3. Визначте рід наведених іменників.

1. Шимпанзе, фойє, какаду, конферансьє, попурі, інкогніто, пап’є-маше, каре, каротель, казино, реноме, кашне, шампунь, кашпо, кабаре, женьшень, колібрі, дефіле, віскі, леді, мосьє, мулла, поні, суфле.

2. Сочі, біль, степ, собака, дріб, накип, насип, Корсунь, Умань, путь, продаж, посуд, підпис, ярмарок, полин, запис, Калахарі, Тітікака, Тбілісі, Перу, Туапсе, Марокко, Капрі, Улан-Уде, Міссісіпі, Нагасакі, Сочі.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 4. Укажіть рід абревіатур.

ЮНЕСКО, СБУ, ООН, ПТУ, СНД, ХАІ, МВС, АТС, ВМФ, ПК.

highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Визначте форму числа поданих іменників. Які з них можуть мати форму іншого числа?

Черкаси, туризм, сани, дівчина, турбота, ласощі, вітер, ворота, гнів, квіти, вóди, волейбол, танці, Тернопіль, генералітет, Бровари, дріжджі, житá, спорт, голота, Дін, п’яльці, Альпи, цукор, дебати, сталь, суниці.

highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Утворіть форму множини наведених іменників, Визначте наголос. У яких словах відбулися морфонологічні зміни?

Вухо,око,друг, учитель, заєць, опеньок, олівець, снігур, шершень, пташеня, пані,комар, змій, змія, товариш, джміль, трактор, ректор, слобода, татарин, вірменин.

highlightmarker-blue24.pngВправа 7. Згрупуйте за значенням іменники, які вживаються тільки у формі множини.

Сіни,фінанси, консерви, тропіки, висівки, проводи, двері, шахи, заручини, гордощі, Карпати, переговори, брюки, очистки, вершки, аліменти, окуляри, шашки, макарони, обрізки, духи, ножиці, вибори.

highlightmarker-blue24.pngВправа 8. Поставте подані іменники у форму родового відмінка множини.

Суддя,площа, стаття, верста, губа, межа, село, лазня, війна, гра, сосна, шабля, ванна, день, болгарин, селянин, грузин, болото, серце, поле, кільце, сукно, плече, вухо. Гроші, хитрощі, ясла, гордощі, ворота, гуси, сходи, кліщі, ночви, вила, ясна, люди, сани, окуляри, дрова, лещата, сіни, дріжджі, кури, коноплі, в’язи, помиї, діти, штани, вінця, радощі.

highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Поставте подані іменники у форму кличного відмінка однини.

Президент,Марія, Ігор, орел, пісня, хлопець, панна, дідусь, друг, Олег, жнець, брат, Любов, Віталій, Яків, Микола, Мартин, син, дочка, сестра, Лілія, студент, Віктор.

red-pushpin3.jpgПрикметник

Прикметник

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. У наведеному тексті знайдіть прикметники, визначте їх лексико-граматичні розряди.

Згадаймо праведних гетьманів. Минає п’ять століть, як у хроніках, літописах, державних документах, у піснях і думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з найгероїчніших і найдемократичніших сторінок світової історії – Запорізької Січі, козацького війська, які утворювали державу.

Коли ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональних покірних кріпаків і німих рабів. Нас зневажатимуть і закидатимуть нам, що ми не спромоглися мати своєї держави, і зараховуватимуть до неповноцінних народів. Тим часом уже давно великі наукові світила обґрунтовано й справедливо визначили суспільний лад Запорізької Січі як християнську демократичну республіку.   (Я.Дзира)

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. З’ясуйте розряди прикметників за значенням і граматичними особливостями.

Залізний ключ, залізна хода, залізний гомін, Лесин зошит, вікова тиша, прекрасні люди, вовчі зуби, вовчий погляд, вовча шапка, крилатий труд, дзвінкий голос, осінній холодок, срібні сурми, срібна каблучка, шовкові трави, шовкові шати, мамина пісня, молочні продукти, молочні ниви, батьківський поріг, білосніжний пух, сріблясте море, верболозові кущі.

highlightmarker-blue24.pngВправа 3. 

Червоний, милий, золотий, красивий, кам’яний, сміливий, сталевий, швидкий, крижаний, особливий, звичайний, скляний, блискучий, дерев’яний, білий,зимній.

highlightmarker-blue24.pngВправа 4. Утворіть від прикметників, де можливо, форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Поясніть, від чого це залежить.

Дорогий, низький, синій, лагідний, столітній, ведмежий, іноземний, добрий, високий, цегляний, широкий, білий, вузький, гарний, охайний, незвичайний, дешевий, бузковий, великий, здібний, малий, старий, юний, цікавий, молодий.

highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Випишіть з речень прикметники, Визначте, де можливо, способи їх творення.

1.Місто, північне, велике, я в обіймах твоїх… Хоч похмуро-міцним монолітом на козацьких кістках ти стоїш… (В. Сосюра). 2. На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок (В. Еллан-Блакитний). 3. Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, – Але нащо тужить за ним! (М. Рильський). 4. За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… (Д. Загул). 5. Люблю слова ще повнодзвонні, як мед, пахучі та п’янкі, слова, що в глибині бездонній пролежали глухі віки (М. Драй-Хмара).

highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Від поданих іменників утворіть прикметники, виділіть словотвірні афікси. До яких лексико-граматичних розрядів належать ці прикметники?

Галина, ранок, відмова, ласка, бетон, щастя, село, звір, книжка, історія, зоря, пекло, місто, нагода, закон, земля, мати.

highlightmarker-blue24.pngВправа 7. Від наведених іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Які морфонологічні зміни відбуваються при цьому?

Сватове, словак, Лозова, Прага, Кременчук, Гаага, Рига, Ладога, Казбек, грек, Кобеляки,Воронеж, Сиваш, чех, волох, узбек, Галич, чуваш, таджик, Париж, Страсбург, Владивосток, Волга, Запоріжжя, Острог, Калуга, турок.

highlightmarker-blue24.pngВправа 8. Перепишіть, уставляючи пропущені літери в закінченнях прикметників та іменників.

1. Як не любити утоми цілющ...ї після гаряч...ї гри, поклику птаха над темн... ю пущ... ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранішн...ю свіжістю (О. Гончар). 3. Гаряч...ю земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Споко...м, мирною жнив’яною тиш...ю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давн...ого козач…го роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежач...го не б’ ють, та і полежать не дадуть ледач... му (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланч...них ніг у поле (М. Коцюбинський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Провідміняйте подані прикметники й поясніть правопис їх відмінкових закінчень.

1. Сухий, теперішній, чужий, весела, синя, вовча, тверде, безкрайнє, ведмеже.

2.Круглий, дальній, заячий, молода, білолиця, лисяча, миле, давнє,хлоп’яче.

red-pushpin3.jpgЧислівник

Числівник

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. Випишіть числівники, розподіліть їх на лексико-граматичні групи.

1. На зими нескінчену поему Упала, розтала веснянка – Перша тема На останню білу сторінку (М. Йогансен). 2. Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди (Д. Фальківський). 3. А за нами з тієї безодні, Розпаливши легені котлів, – Одиниці, десятки, сотні Навантажених кораблів (Л. Чернов). 4. Настали ночі темні і глибокі, і в тиші вогкій туляться сади. Спадають німо в течію води і листя, і зірки мільйони роки (М. Вороний). 5. Крови б, крови і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! (О. Влизько). 6. З вікна видно третину міста – з другого поверху (М. Хвильовий). 7. Я ще не лисий, але вже маю двоє діток і чудову жінку (І. Сенченко). 8. І знову випливли в пам’яті ті два будинки батьківські, і ота «Просвіта», і 1917… (Б. Антоненко-Давидович). 9. Вони зранку ходили двічі в атаку, але Марченко одбив обидві атаки. Шахай маневрував із піхотою на обох флангах… (Ю. Яновський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. Розподіліть числівники на групи: прості, складні,складені.

На Русі існувала система літочислення від «Сотворення світу», а еру від «Різдва Христового» запроваджено в Україні, як і в Російській імперії, після Указу Петра I – лише в 1699 р. Це за давньоукраїнським літочисленням був 7208 р. Отже, різниця між цими календарями складає 5508 років. Складність розрахунків історичних дат для України полягає ще й у тому, що з 988 р. Новий рік починався в березні, а з 1492 р. – з 1 вересня. Ці дві системи існували паралельно. Лише в 1582 р. почали Новий рік вважати тільки з 1 вересня… Після християнізації Русь-Україна взяла календар з Візантії. Він прийнятий Юлієм Цезарем у 46 р. до н.ч., тому й зветься юліанським. У ньому рік складається з 365 днів і 6 годин. Це перевершує астрономічний рік на 11 хвилин і 14 секунд. У 1582 р. Папа Григорій XIII реформував цей календар, і новий стиль отримав назву григоріанського.  (Г.Лозко)

highlightmarker-blue24.pngВправа 3. Запишіть словами й провідміняйте числівники.

1. 5 ; 7; 11; 23; 54; 100; 238; 1591; 1000000.

2.  ; 1,5; 8; 14; 35; 90; 400; 729; 1000; 1000000000.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 4. Запишіть словами числівники на позначення часу, ураховуючи всі можливі варіанти. Уведіть їх до питальних речень, де мова йшла б про початок чи закінчення якогось заходу, події тощо.

8.15; 00.00; 12.00; 17.45; 20.30; 16.15; 13.35.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Відредагуйте речення.

1. Через пару днів 1 Вересня. 2. «Петре Івановичу, – звернувся головуючий до вчителя, – скажіть, будь ласка, пару слів». 3. У ліс по дрова приїхало двадцять три саней. 4. У читальний зал принесли двадцять дев’ятеро газет.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Запишіть числівники словами, розкрийте дужки.

68 (кілограм), 32 (центнер), 567 (гривня), 4,5 (кілометр), 9  (тонна), 43 (грам), 6  (грам), більше 27 (відсоток), 1,5 (градус), 2 (олівець), 3 (стіл), півтори (година), півтораста (долар), менше 11 (гектар).

highlightmarker-blue24.png Вправа 7. Запишіть слова, замінюючи цифри літерами. Визначте, до якої частини мови вони належать. Поясніть правила написання таких слів.

4-котушковий, 3-мільйонний, 4-акордний, 2-вимірний, 4-місячний, 2-хромово-кислий, 3-процентний, 2-ярусний, 4-поверховий, 2-хлористий, 4-відсотковий, 3-канальний,3-тисячний, 2-валентний, 2-полярний, 3-променевий, 2-мільярдний, 4-ступеневий.

highlightmarker-blue24.png Вправа 8. Запишіть десять фразеологізмів із числівниками.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Виконайте морфологічний розбір числівників з тексту.

З історії календаря.  Українці довго дотримувалися юліанського календаря (старого стилю), хоча було кілька спроб запровадження нового стилю, який уже вживався в католицькому світі: в 1773 р., 1798 р., 1812 р. – за панування Польщі, Австрії, але ці спроби не вдалися.

У Росії новий стиль було прийнято лише за радянської влади після відділення церкви від держави: за 31 січня 1918 р. настало 14 лютого (таким чином було викинуто з календаря вже зайві 13 днів). У нас в Україні григоріанське літочислення було введено Центральною Радою 1 березня 1918 р. для цивільного вжитку, а в церковному житті залишилося старе літочислення, яке нині відстає від астрономічного на 13 днів.

Але при обчисленні історичних дат слід враховувати , що в XVII ст. ця різниця становила 10 днів, у XVIII ст. – 11 днів, а в XIX ст. – 12 днів (бо за кожні 128 років набігає один день). (Г. Лозко)

red-pushpin3.jpgЗайменник

Займенник

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. Розподіліть займенники на групи: 1) ті, що співвідносяться з іменниками; 2) ті, що співвідносяться з прикметниками; 3) ті, що співвідносяться з числівниками.

1. Гнат – Ной. Будинки ті – ковчег. І плавають вони по бурхливих хвилях революції (У. Самчук). 2. Чого тобі шкода? (Т. Шевченко). 3. Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок..! (С. Насаль). 4. Роки беруть своє, і від того крадькує невтішна думка: а що, як ураз відійде найдорожча тобі людина, хто ж тоді зустрічатиме в рідному обійсті? (В. Скуратівський). 5. – Як так, то й так, – мирно промовив цар. – Мені треба знати, звідки у тебе стільки золота (Р. Іваничук). 6. Я вже більше нічого не годен слухати. Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський). 7. Із-за чиєїсь клуні визирає повний місяць (С. Васильченко). 8. Андрій слухав і мовчав. Він вчувався в душу цієї людини й намагався її розгадати, перш ніж щось говорити (І. Багряний)

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. Провідміняйте займенники й поясніть їх відмінкові закінчення.

1. Ніхто, дещо, який-небудь, скільки, ми, усякий, чий, абиякий, свій.

2. Ви, ніщо, ця, котрий, абиякий, будь-хто, нічиї, наш, дещо, свої, твій, він.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 3.  Випишіть займенники, визначте їх особу, число, рід, де можливо.

Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів, і вже його прадіди й діди служили в козацькім війську. Один з них, Федір Мазепа, воював разом з Наливайком проти Польщі, з ним потрапив у полон, і його скарали смертю у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році.

Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церкві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина Івана виховав освіченою людиною. (А. Лотоцький)

 highlightmarker-blue24.pngВправа 4. Складіть речення з поданими займенниками у формах непрямих відмінків із прийменниками. Поясніть правопис займенників.

Ніхто, ніякий, абищо, будь-хто, абиякий, нічий, будь-що, абихто, ніщо, ніскільки, будь-котрий.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Виконайте морфологічний розбір займенників з тексту.

1. Не судилося Мотрі щастя. Не зазнала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужньою вдовою… Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди. Саме те місце, де вони жили, зробилося якимсь страшним, – стали його оббігати… Казали, що до Мотрі кожної ночі змій у димар літає: якийсь захожий чоловік застав його в хаті та насилу з душею вирвався… Непевне місце! Бувало уночі ніхто не пройде повз її хату, не перехрестившись; а дітям – то й удень забороняли туди бігати…

 (Панас Мирний)

highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Займенники, що в дужках, поставте в потрібній формі.

Гірка та втіха, що по (вона) плач наступає.

Він би й робив, та в (він) рукави болять.

Хоч поганий ківш, то без (він) гірш.

Як з (така) піснею, то ліпше без (вона).

На (свій) подвір’ї і собака пан.

І собаці (своя) хати хочеться.

Сонце на (весь) людей однаково світить.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 7. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Неозначені й  заперечні займенники підкресліть.

Щоб жить – ні (в) кого права не питаюсь (П. Тичина).

(Ні) ким не сходжені нас ждуть путі (О. Ющенко).

Це весна, що на землі бувала хто (зна) скільки років і століть (М. Рильський).

Заграйте що (небудь), як ваша ласка (Леся Українка).

У нашім раї на землі ні (чого) кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, ні (кого) нема! (Т. Шевченко).

 highlightmarker-blue24.pngВправа 8. Запишіть речення, замінивши в них іменники, прикметники займенниками. З’ясуйте їх роль для уникнення двозначності.

1) Щоб забезпечити взаєморозуміння й добрі стосунки в колективі, задоволення працівників своєю роботою і власною роллю в ній, прак-тикують бесіди керівника з підлеглими. — Бесіди не тільки не шкодять справі, а, навпаки, сприяють підвищенню інтересу працівника до роботи.

2) На основі практики було вироблено певні правила ведення службових бесід. — Зрозуміло, до службової бесіди треба готуватися заздалегідь.

3) Найманий працівник повинен мати більш-менш реалістичне й конкретне уявлення про те , чого він прагне. — Найманий працівник має чітко знати, в чому полягають працівникові особисті й професійні цілі.

highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Запишіть речення і поставте в них займенники у відповідному відмінку. Поясніть їх правопис.

Ввічлива людина повинна відповідати на запитання чи розмовляти (та) мовою, якою до (вона) звертаються. У ході розмови треба повсякчас пам’ятати про необхідність контролю за (свої) жестами, позою, інтонацією. За (вона) особливо слід стежити (весь) час, оскільки завдяки (вона) збагачується зміст сказаного, надається (він) певного відтінку. (О. Корніяка).

Розіслався степ… Серед (він) хвилі хвилями золотого сонячного світу так і ходять; над (він) сотні жайворонків непримітно в’ються, і (вони) весела пісня дзвенить. Хто втерпів би не зостановитися, щоб намилуватися (та) чарівною красою?

red-pushpin3.jpgДієслово та його форми 

Дієслово та його форми

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. Знайдіть у тексті дієслова, Визначте їх вид, поставте їх у форму інфінітива, утворіть видові пари, де можливо.

У морі. Шторм переходив в ураган. Пароплав підкидало чимраз дужче, і щосекунди можна було сподіватись, що якір не втримає судна, що його зірве і тоді понесе просто на берег, де розіб’є об прибережне каміння.

Аж ось із присвистом гарматного снаряда шарпонув вітер, і, здавалося, затріщали щогли на пароплаві. Боцман і матрос притиснулися до брашпиля. Запінилась уся поверхня моря, і штурман Кар відчув, як ураз пароплав рвонувся кормою вперед.

Тепер настала страшна хвилина для пароплава. Шторм підхопив пароплав і, заливаючи хвилями, поніс до берега.  (М. Трублаїні)

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. Від поданих дієслів недоконаного виду утворіть дієслова доконаного виду, де можливо, виділіть формотворчі афікси.

Закреслювати, поскрипувати, писати, казати, сивіти, ходити, носити, гавкати, насипáти, силкуватися, нарізáти, спати, читати, намагатися, білити, в’янути, брати, стукати.

highlightmarker-blue24.pngВправа 3. Випишіть з тексту окремо перехідні та неперехідні дієслова.

Хірург працював із надзвичайним натхненням і любов’ю. Ніколи ще не хотілось так палко врятувати життя людини, як зараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і освіжної ванни, працював легко і радісно, і сонце, що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулось йому, наче обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря, і цю силу лікар вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра крові, хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс, порожевіли щоки, і Кармелюк відкрив очі.    (О.Довженко)

highlightmarker-blue24.pngВправа4. Випишіть дієслова в три групи: дієслова дійсного, умовного та наказового способів.

1. Як тільки сонце виринуло з-за перелогів і степ усміхнувся до нього рум’яними росами, почули куренівці далекий грізний гуркіт, що все наближався і наближався (Г. Тютюнник). 2. О, коли б люди могли так любити свою батьківщину! (О. Ольжич). 3. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко). 4. Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Нар. творчість). 5. Хай пісня буде щира, хай чиста правда з неї устає (П. Тичина). 6. Коли б ми плакати могли, Які б річки з очей незрячих, Які б річки із сліз гарячих По Україні потекли! (О. Олесь). 7. А він дивився на неї, на її білі прекрасні руки, на її чисте-пречисте лице, плавав поглядом у тихій воді її бездонних очей, і здавалося йому, що тут, біля них, час зупинився зовсім… (П. Загребельний).

highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Знайдіть у реченнях безособові дієслова. Які з них можуть уживатися в особовому значенні? Складіть з ними речення, у яких вони виступатимуть як особові дієслова.

1. Ледь-ледь збиралось на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися карунковим, вишитим у хрестик, фартухом і вилазили на лежанку (В. Скуратівський). 2. В лісі посутеніло. Настав вечір (М. Коцюбинський). 3. Ночі стали короткі й теплі. В такі ночі більше хилить до сну, ніж до спогадів (П. Загребельний). 4. Та найбільше нас здивувало – як це з допомогою простого верболозу можна відшукати джерело? (В. Скуратівський). 5. Безліч шляхів у степу, доріг і стежок. Перехрещені, кривулясті, колінкуваті. Ніби навмисно наплутано їх там, щоб ходити й блукати без краю (В. Підмогильний). 6. Вітер потроху тихшав, і в повітрі світлішало… «Позначається на ранок», – подумала дівчина й сіла на пеньок перепочити (Ю. Слісаренко).

highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Провідміняйте слова за відмінами  спати, танцювати, боятися, ходити, виїжджати в усіх часових формах.

highlightmarker-blue24.pngВправа 7. Випишіть дієслова дійсного способу, указавши час, число, особу, рід (де можливо).

1. Живе, як бобер у салі. 2. Нажився, наче зеленого мила ложкою наївся. 3. Пропало життя, як несолена капуста. 4. Нехай вони живуть, як віночки плетуть. 5. Літа пливуть, як вода. 6. Не минеться, як бабі жнива. 7. Занедужала, як згоріла. 8. Пропав, як сіль у воді. 9. Пропадеш ти, як булька на воді. 10. Бійся того, як лихої болесті. 11. Боюся, аж зубами цокочу. 12. Одлягло од серця.  (Народна творчість)

highlightmarker-blue24.pngВправа 8. Утворіть усі способові форми дієслів, увівши їх до контексту.

Узяти, ждати, ганяти, виконувати, грати, лежати, співати.

highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Визначте час, число, особу, рід (де можливо) поданих дієслів, утворіть від них інфінітивні форми.

Зітхав, випередила, ускочу, притягують, вирішили, попідв’язуємо, радіємо, утворюю, підстрибнеш, розтягується, почорніло, відзначимо, хочеш, страждав, любила, мріялося.

highlightmarker-blue24.pngВправа 10. Від поданих дієслів, де можливо, утворіть усі форми наказового способу.

Плакати, сміятися, схотіти, сповзти, кататися, набирати, мріяти, затоптати, виїхати, бути, списати, випрати, порвати, збожеволіти, замріятися, заслухатися.

highlightmarker-blue24.pngВправа 11. Виконайте морфологічний розбір дієслів із речень.

1. Княгиня Ольга мала єдиного сина, Святослава. Він був відважний та хоробрий (А. Лотоцький). 2. Не плакали б діти, мати б не ридала, Не чули б у Бога вашої хули (Т. Шевченко). 3. Тяжка путь кадриги впирається у суворі гори Анатолії, що здіймаються високо над небесами за смугою круглих горбів, піщаних кіс і пасовиськ (П. Загребельний). 4. «Паличка-гадалочка, – тепло усміхнувся нам колодязник, – а ось побачите, яка вона всевидюща!» (В. Скуратівський). 5. Тепер було літо. Соловейки вже давно замовкли (П. Загребельний). 6. Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! (П. Тичина). 7. І смеркає, і світає, День божий минає… (Т. Шевченко). 8. Поете, я не дивуюсь, що любиш хмари (М. Коцюбинський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 12. Знайдіть у реченнях дієприкметники. Від яких дієслів вони походять? Позначте словотворчі афікси.

1. Розчулена до краю душа жадібно сприймає веселі звуки. 2. Завмирають люди, дрижать їхні плечі від розкритої таємниці, тремтять вії від набіглої щасливої сльози. 3. – Мало тепер чести між людей, – несподівано басовитим голосом одповів кобзар, підводячи до товариства свою голову з невидющими білими очима. Це була замкнена в собі людська істота… 4. Із станції повиходило кілька службовців – переляканих, мовчазних. 5. На небі відбувалося театральне видовище, день померкнув, крізь потемнілі хмари пролилась… осіння холодна блакить… 6. Набої одразу потрапили на пристріляні місця, на блакитні лави ворога.  (Ю. Яновський)

highlightmarker-blue24.pngВправа 13. Утворіть усі можливі дієприкметники від дієслів.

Прибути, оспівати, білити, зачарувати, зів’яти, опасти, кинути, ілюструвати, затремтіти, узути, пиляти, веліти, згоріти, розтати, зіпріти, обернути, краяти, затопити, запрягти.

highlightmarker-blue24.pngВправа 14. Випишіть окремо активні й пасивні дієприкметники, позначте їхні суфікси.

1. Пожовклі соснові ґірлянди, паперові прапорці, неохайно прибиті портрети вождів, забруднені мухами й чиїмись пальцями плякати, розстроєне піяніно, на якому вічно хто-небудь вистукує «Інтернаціонала» – все це виглядало холоднувато й незатишно. 2. Стомлені від роботи, посічені зморшками лиця, скуйовджені бороди й навіть замурзані сорочки. 3. Він [Несторенко] довго дивився в сільраді у якісь списки, запитував принишклого писаря й мовчазного, приголомшеного голову, а потім з трьома партійцями ходив по хатах. 4. Він [Несторенко] наспіх перебалакав із Попельначенком, забіг до сільради й за хвилину збіг назад спорохнявілими східцями. 5. У парткомському дворі вже було людно. Стояло багато озброєних, промайнула і зникла в дверях зашнурована ремінцями постать Несторенка. 6. Важко й тихо тупали ноги в поросі, і тільки оркестра за прапорами сумними, опалими акордами тужила в жалібному марші. (Б. Антоненко-Давидович)

highlightmarker-blue24.pngВправа 15. Виконайте морфологічний розбір дієприкметників з речень.

1. Чуби у всіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, – сині (С. Васильченко). 2. А золота ви не знайдете в розритих могилах, утікатиме воно з ваших рук, мов ртуть (Р. Іваничук). 3. Тільки зверху ясно синіло пишне, кругле, лисніюче небо (І. Нечуй-Левицький). 4. Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості (В. Скуратівський). 5. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє, чаруюче око блавату, або квітка куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку (І. Франко).

highlightmarker-blue24.pngВправа 16. Знайдіть у реченнях дієприслівники, визначте їх час, позначте суфікси.

1. Шахай клянеться собі, обходячи церкву, зупиняючись перед святим козацтвом на стінах, клянеться не допустити жалості до серця (Ю. Яновський). 2. Хтось, не добігаючи, вистрілив, і ту ж мить за ним безладно запахкали постріли (Б. Антоненко-Давидович). 3. Міліціонер, гукнувши з жаху, подався навпростець, а начальник міліції, облившись потом, випустив револьвер додолу й безтямно відсахнувся назад на сідлі (В. Підмогильний). 4. Вона [мати] стоїть, звівши руки, і зажурено дивиться на мене (М. Хвильовий). 5. Присівши на порозі і схиливши голову, зажурено спочиває ненька… (В. Скуратівський). 6. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі, починало світати (Панас Мирний). 7. Пролизавши язиком замерзлу шибку, сягаючи оком за небокраї, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя… (О. Гончар).

highlightmarker-blue24.pngВправа 17. Запишіть дієслова, від яких утворилися подані дієприслівники. Укажіть вид дієприслівників, виділіть їхні суфікси.

Змагаючися, перемігши, склавши, пишучи, відпочиваючи, стомлюючися, відчинивши, сплячи, помившися, застигнувши, роблячи, нахиляючи, спинивши, наївшися.

highlightmarker-blue24.pngВправа 18. Виконайте морфологічний розбір дієприслівників з речень.

1. Василько підвівся, обтріпуючись з снігу, побіг до саней (М. Коцюбинський). 2. Зграї веселих птахів з галасом вилітали з дзвіниці й, покружлявши в повітрі, сідалі на гіллі розлогих верб уздовж церковної огради (М. Старицький). 3. Здавалося, приглянувшись уважніше, можна було помітити, як тривожно ворушилася земля, томлячися бажанням розродитися силою живих істот, що бушували в ній (М. Грушевський). 4. Тихою ходою, ледве ступаючи натомленими ногами по свіжій ріллі, йшов за плугом парубок, Семен Ворон. Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок, бо Семен нині трохи спізнився, доорючи панський лан (М. Коцюбинський).

red-pushpin3.jpgПрислівник

Прислівник

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. У наведених реченнях знайдіть прислівники, розподіліть їх на групи за значенням. Утворіть, де можливо, форми вищого та найвищого ступенів порівняння.

1. А тепер… Що тепер? Моє серце навіки стерпне. На пожежах печалі я пам’ять свою обпалю. Якби ти знав, як солодко, нестерпно і як спочатку я тебе люблю! 2. Мені легко, що вже аж трудно. Мені страшно: забуду пароль. Мене кличе суворо і трубно мій обов’язок, мій король. 3. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра – казкою казок. 4. Я в джунглях була і насилу вибрела. Душі предків приходять навшпиньках, щоб подивитись, кого я вибрала. 5. Як довго йшла до тебе, як нехутко, і скільки ще і сумнівів, і втом! 6. А ти десь там, за даллю вечоровою, а ти десь там, за морем тишини, – так владно, так повільно вичаровуєш мене із ночі, з тиші, з далини… (Л. Костенко)

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. Розподіліть подані прислівники на групи залежно від того, з якими частинами мови вони співвідносяться.

Безвісти, заочі, удвоє, завжди, лежма, навгад, уручну, там, сидьма, уповні, зараз, звідси, ридьма, уволю, по-людськи, угору, утрьох, доверху, наперед, упорожняк, заодно, стоячи, навпоперек, тричі, усюди, лежачи, напоказ.

highlightmarker-blue24.pngВправа 3. Серед омонімічних частин мови знайдіть прислівники в наведених реченнях. Поясніть, у які частини мови перейшли прислівники.

1. А деякі так тàк хлиснули, Що де упали – там заснули, Сопли, харчали і хропли; А добрі молодці кружали, Поки аж півні заспівали, – Що здужали, то все тягли (І. Котляревський). 2. Популярність і – забуття… Де логіка? (Т. Салига). 3. Не так-то робиться все хутко, Як швидко оком ізмигнеш… (І. Котляревський). 4. Та найбільше нас здивувало – як це з допомогою простого верболозу можна відшукати джерело? (В. Скуратівський). 5. А я поки до своїх вернуся (Т. Шевченко). 6. [Гебрей:] Ти не раб? [Єгиптянин:] Е, де вже там не раб!.. (Леся Українка). 7. Так-то страшенна хуртовина розгулялась у медом та молоком пливучій Болгарській землі... (Ю. Опільський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 4. Запишіть десять прислів’їв з прислівниками, з’ясуйте розряди прислівників за значенням.

 highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Виконайте морфологічний розбір прислівників з речень.

1. Граф Адольф скоса поглядає на принцесу, що уважно дивиться у вікно. 2. Принцеса Еліза вмить озирається, дивиться на притихло-здивоване, невинне лице пана доктора – і смішливий усміх мимоволі теплить її уста. 3. Доктор Рудольф побожно цілує ручку, і йому здається, що від неї так само солодко й ніжно йде тонкий аромат, як од сонячного хліба. 4. Принцеса теж простягає руку й раптом невідомо чого густо-густо червоніє. 5. Урочисто застигши й ритмічно цокають чергові апарати. 6. Граф Адольф закінчує доповідь, і йому стає вже трошки душно від гордощів, широченних перспектив і нетерпіння… (В. Винниченко)

highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Записати слова, знявши риску.

В/гору, сам/на/сам, любо/дорого. раз/у/раз, на/весні, пліч/о/пліч, само/вільно, власно/руч, де/небудь, на/перекір.

highlightmarker-blue24.pngВправа 7. Утворити усі можливі форми ступенів порівняння прислівників легко, мало.

highlightmarker-blue24.pngВправа 8. Списати прислівники, вставляючи пропущені букви.

Сон…о, плин...о, щоден...о, старан...о, безімен...о, віддан...о, відповідальн...о, прихован...о, впевнен...о, багрян...о, шален...о, відмін...о, безперечн...о, радісн...о.

highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Вставте у прислівниках , де потрібно, дефіс.

Ген ген, ледве ледве, вранці рано, давним давно, повік віків, зроду вік;, врешті решт, тишком нишком, геть чисто, більш менш, видимо невидимо не сьогодні завтра, без кінця краю, з діда прадіда, з давніх давен.

red-pushpin3.jpgСлужбові частини мови.

Службові частини мови

highlightmarker-blue24.pngВправа 1. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток.

1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра). 2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому (Т. Шевченко). 3. А серце б’ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло (М. Рильський). 4. Сьогодні йому, як ні (коли), хотілося (чим) скоріш виїхати за місто (Л. Дмитерко). 5. Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Вже хто (зна) скільки часу минуло з тої пори (В. Кучер). 7. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє — хто (небудь) почує (О. Підсуха). 8. Тішся, дитино, поки (ще) маленька, ти (ж) (бо) живеш навесні (Леся Українка). 9. Що (кілька) метрів зупинялися передихнути (О. Гончар). 10. Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам і нашим дітям, ні (на) якій планеті (О. Довженко). 11. Цей дріт приносить телеграми хто (зна) (з) якої далини (М. Рильський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 2. Знайдіть частки, поясніть їхній правопис. Випишіть частки разом зі словами, з якими вони вжиті.

1. Хтось має-таки думати про вічність, де б не прийшов ти в світ і де б не жив (В. Коротич). 2. Дуби старіють непомітно, не те, що ясени тендітні, або нервовії берізки, чи верби, вічні песимістки (І. Муратов). 3. Ще не вродилось гостреє залізо, щоб ним правду й волю самодур зарізав (І. Франко). 4. У лісі вже нічого не цвіте, цвіте лиш дятел на сосні сумливій (М. Вінграновський). 5. Хай не зітруться підкови, хай не підіб’ються ваші коні (О. Гончар). 6. Це весна, що на землі бувала хтозна-скільки років і століть (М. Рильський). 7. Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк (М. Рильський). 8. Я не боюсь ніяких поговорів (Леся Українка).

highlightmarker-blue24.pngВправа 3. З поданого тексту випишіть окремо прості, складні та складені прийменники.

1. Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту (Є. Гуцало). 2. – Що ви таке говорите, бадіко Онуфрію! – кликнув Івоніка, що понад усе любив справедливість і правду… (О. Кобилянська). 3. Тече річка між камінням, Россю прозивають; По тій річці серед ночі Огнища палають (П. Куліш). 4. То, правда, щойно сплив з дахів прозорими окапинами березень, уздовж набережної, з пологих берегів… (В. Качкан). 5. Хочеш, ходімо зараз у парк, зберемо навколо себе цілу ораву хлопців, і ти будеш серед нас, мов цариця (О. Гуреїв). 6. Раптом десь всередині будинку заграв баян і почулася пісня (О. Гончар). 7. Незважаючи на ніж генерала Чудловського, він [Грак] лишився живий і здоровий (О. Чорногуз). 8. Позбавити людину рідної мови – чи то згідно з її волею, чи всупереч їй – аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (В. Русанівський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 4.  Перекладіть українською мовою російські конструкції з прийменником по. У чому полягають особливості вживання цього прийменника в українській мові?

По поводу, по подписке, по показаниям очевидцев, по поручению, по предложению, по предъявлению, по прибытии, по приглашению, по приговору, по принадлежности, по принуждению, по распоряжению, по сведениям.

highlightmarker-blue24.pngВправа 5. Випишіть окремо з речень прості, складні та складені сполучники.

1. Там недалечко од острова над самою Россю лежить неначе здоровий звір з чистого каміння, на котрому стирчить ніби здорова кам’яна шерсть то ножами, то стовпчиками, то ніби пилками із здоровими зубцями… (І. Нечуй-Левицький). 2. У ботаніці черешня зветься, якщо перекласти назву з латинської мови, «пташина вишня» (А. Коваль). 3. Од моху дух похмурий сходить, а всередині усе щось гуде: чи то протяги степові, чи, може, джміль залетів та ніяк не вибереться (Г. Тютюнник). 4. Коли на душі солодко, то й пісня солодка (С. Пушик). 5. Такий символ, як тризуб, з’явився ще за часів трипільської культури, тобто чотири тисячі років тому… (С. Плачинда). 6. Я хотів би, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть… (В. Симоненко). 7. Якби це була лише легенда, то вона відповідає нашій вдачі… (А. Чайковський). 8. Ми не знаємо ані часу, ані місця уродження Петра Конашевича-Сагайдачного (А. Чайковський).

highlightmarker-blue24.pngВправа 6. Знайдіть у реченнях сполучники сурядності та підрядності, розподіліть їх на семантичні групи.

1. Здавалося, неначе якась величезна сила оце тільки зараз виперла з середини з землі страшенну кам’яну велич і поставила її навіть не рівною стінкою, а так, що горішня частина вистромлювалась наперед і нависла. Каміння, товсте й тонке, лежало шарами, мовби його складала людська рука… (Б. Грінченко). 2. Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і розп’ята на хресті історії, але свята (Я. Гоян). 3. Не було, аби Галицька земля не посилала синів своїх на криваві танці. Коли святкувала земля, то в полоні всенародного свята був і мій Галич (С. Пушик). 4. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути (М. Коцюбинський). 5. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя (В. Скуратівський). 6. Високі будяки, як злодії з кіллям… (С. Васильченко). 7. Тут в долині вона не годна її успокоїти, тож як її серце бажає, так нехай їй буде (О. Кобилянська).

highlightmarker-blue24.pngВправа 7. Підкресліть у реченнях частки, Визначте їх розряди.

1. Чи не краще було, Полуботку, разом мед-горілку пити й жити в достатках, поки живеться? (Р. Іваничук). 2. Нехай, думає, відсумує своє горе в лісі, де його здобула… (О. Кобилянська). 3. Ні, і тиха колисанка, і святий образ мами, і сонце в блакитному небі, і земля – усе це дається, як найдорожчий дарунок світу… (Я. Гоян). 4. Аж раптом заграє в ньому [Тарасові] якась радісна сила, буйна і непокірна. (С. Васильченко). 5. Крізь просоння чув їх лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!» (В. Скуратівський). 6. Мамця стоять поруч, усміхаються: «Здоїла я оце корівку, йду з дійничкою, а наді мною щось як заклекоче! Зирк на хату – немає, глянула на клуню – стоїть лелека і покликує, мовляв, дивися, Мотре, я уже прилетів до тебе в гості» (В. Скуратівський). 7. – Отак… – сказав, стоячи босими ногами на жару (Р. Іваничук).

highlightmarker-blue24.pngВправа 8. Запишіть подані слова, поясніть їх правопис.

 Скиньте/но, скинути/б, вирушили/ж, домовились/таки, ще/й, відпочинь/бо, відгорніть/же/бо, таки/відбили, вдарили/ж/таки, ну/й, якось/то, як/от, та/й, записав/же, все/таки, принесіть/же, невже/сказав, саме/тому, майже/вчасно, наверстали/таки, схаменіться/же/бо, таки/виконали, навряд/чи/справились, заспівайте/ж/б, хоча/б/знатищо/правда, що/сили, тільки/що, поки/що, наві/що, ані/когісінько, де/хто, хтось/то, будь/який, де/небудь, а/ні/як, як/най/детальніше, коли/б/то, ні/би/то, не/мов/би, не/наче/б/то, казна/з/ким.

highlightmarker-blue24.pngВправа 9. Напишіть частки не,ні із словами разом чи окремо й поясніть їх правопис.

Не/вблаганний, не/густо, не/в’янучий, не/краще, не/врожай, не/жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби, не/щастя, не/йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати, не/привітний, не/далеко, не/спроста, ні/скільки, не/доречний.

highlightmarker-blue24.pngВправа 10. Виберіть правильний варіант евфонічного чергування, поясніть.  В/учервні   2006   року, витягз/із/зіпротоколу, навчається у/в Миколаївському державному університеті, у/вроботі уважна, розмова з/зі/із звичайної робилася політичною, значеня у/в формуванні, Ольга і/й Андрій. Згідно з/із/зі законом, довідку видано для подання в/у Шевченківську районну лікарню, у/в разі потреби можу подати рекомендації, вчитися у/в Львові, Ігор з/із/зі Степаном, гнав з/із/зі села, без верби і/й калини нема України.

highlightmarker-blue24.png Вправа 11. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не, ні зі словами.

1. (Не) до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Народна творчість). 2. Хто (не) робить, той (не) помиляється (Народна творчість). 3. Хай розквітне веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, (на) че сонце у росі (П. Тичина). 4. Слово, моя ти єдиная зброє, ми (не) повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Ми — (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних (В. Симоненко). 6. Шкода краси, де розуму (не) має (Народна творчість). 7. (Ні) (з) ким (не) говорив, (ні) (до) кого (не) ходив (Гр. Тютюнник). 8. (Не) легко бути людиною (Л. Первомайський). 9. Краса — лиш відображення земного у (не) земному дзеркалі душі (І. Жиленко). 10. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і (не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко). 

highlightmarker-blue24.png Вправа 12. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова.

1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, звідки, звідкіля впали квіти на поля? (В. Крищенко) 3. Ах, так добре, захоплює дух, летиш, здається, кудись далеко, відірвавшись від землі (М. Коцюбинський). 4. Мисливець почув лише: «Кур! Кур! Кур!» (О. Іваненко) 5. Каштани падають на брук: тук-тук-тук-тук (М. Ткач). 6. Строката зозуля гуляла безтурботно і всіх дражнила: ку-ку! ку-ку! (О. Іваненко) 7. О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою (В. Сосюра). 8. Гей, удармо в струни, браття, у золотії (М. Рильський). 9. Тук-тук! – тихенько застукотіло на горішній вітці (О. Іваненко). 10. Ой березо кучерява, ти красуня лісова! Ти рости, здіймайсь на славу (О. Ющенко). 11.О земле рідна, скільки у тобі краси ясної і живої сили! (І. Гончаренко) 12. А журавлі все летіли і летіли. Вони кричали при цьому: «Курли! Курли! Курли! Кру-кру!» (О. Іваненко)