ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Відмінювання іменників І відміни

Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників І відміни. Якщо в різних іменниках тієї самої гру­пи виступають різні закінчення, вони подаються через кому, як, наприклад, у кличному відмінку однини: доле, доню — -е, -ю. Закінчення, що трапляються як винятки, взято в дуж ки, як, наприклад, у родовому відмінку множини: суддів — (-ів). Знаком 0 показано нульове закінчення, як, наприклад, у родовому відмінку множини: весен, думок — 0.

У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х пе­ред закінченням -і чергуються із з, ц, с: дорога — дорозі, на дорозі; відпустка — відпустці, у відпустці; комаха — комасі, на комасі.

2. В орудному відмінку однини всі іменники І відміни в кінці мають -ю: дорогою, межею, суддею.

3. У кличному відмінку однини іменники м'якої групи мають звичайно закінчення -е, -є: пісне, земле, Маріє. Тільки пестливі назви мають закінчення -ю: бабусю, Марусю, Галю.

4. У родовому відмінку множини іменники І відміни мають звичайно нульове закінчення: трава — трав, груша —груш, земля — земель.

Якщо в кінці основи збігаються два приголосні, то між ними може з'являтися вставний о або е: церква — церков, іскра — іскор, сосна — сосон, миска — мисок, сестра — сестер, весна — весен, сім'я — сімей, війна — воєн (але не завжди: вільха — вільх, буква — букв, шахта — шахт). Причому м'якість кінцевого приголосного основи зберігається: крап-ля — крапель, пісня — пісень, сотня — сотень, гривня — гри вень, їдальня — їдалень, вишня — вишень, черешня — черешень, лазня — лазень, бойня — боєнь, робітниця — робітниць. Кілька іменників цього відмінка мають:

а)  закінчення -ів: суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень); закінчення -івприймають також прізвища: Журба — Журбів, Чупринка — Чупринків, Нудьга — Нудьгів;

б) закінчення -ей: попадей (від попадя), свиней, мишей, вошей, статей (без подвоєння т, хоч: стаття, статтею і т. ін.).

Іменник вівця в родовому відмінку множини має форму овець.

5. У знахідному відмінку множини:

а) назви істот мають таку форму, як у родовому відмінку: бачу сестер, дочок, учениць, корів, овець, качок, бджіл, комах;

але якщо йдеться про назви тварин (не людей), то може вжи­ватися й форма називного відмінка: бачу корови, вівці, бджоли;

б) назви неістот мають таку форму, як у називному від­мінку: бачу книжки, дороги, вишні.