Іменник. Написання не з іменниками

 Написання не з іменниками

Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеть­ся окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом.

1. Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: невдаха (нема слова «вдаха»), невіглас, негода, недбальство, недокрів'я, недоліт, недоторканність, недоук, нездара, ненависть, необхідність, неосудність, непосида, нероб­ство, нестача, нехтування, нечисть.

 

2.        В інших випадках при написанні не з іменниками тре­ба орієнтуватися на зміст висловлювання:

а) якщо в даному контексті слово з не можна замінити іншим словом чи словосполученням, то не пишемо разом: враховуючи небезпеку (загрозу), відчувається небажання (не­хіть, відсутність бажання), підписка про невиїзд (безвідлучне проживання), позиція невтручання (нейтралітету), виявити недовір'я (сумнів, підозру), серйозні незгоди (розбіжності), несплата податків (невнесення плати, заборгованість), стало­ся нещастя (лихо);

б) якщо заперечується, відкидається щось (між не та іменником тоді можна вставити якесь слово), то не пишемо окремо: він не друг (не мій друг, а знайомий, співробітник, ви­падкова людина, ворог); не слава цікавить мене (не гучна слава, а вдячність людей, похвала, заробіток, гроші); не згода панує між: нами (не сердечна згода, а кругова порука, розбрат); невміння тут потрібне (не досконале вміння, а бажання, охота, час, матеріал).