Займенник. Відмінювання займенників

Відмінювання займенників

1.   Частина займенників відмінюється, як прикметники, а саме: наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, кот­рий (як прикметники твердої групи) та їхній (як прикметники м'якої групи): наш, нашого, нашому, нашим, наша, нашої, нашій, нашою; наші, наших, нашим, нашими; їхній, їхнього, їхньо­му і т. д.

Займенники скільки і стільки відмінюються, як числівник два: скільки, скількох, скільком, скількома.

Інші займенники за особливостями відмінювання ділять­ся на три групи: 1) я, ти, ми, ви, себе; 2) він, вона, воно, вони; 3) мій, твій, свій, ний, той, цей, весь, хто, що.

 

2.  Особові займенники я, ти, ми, ви і зворотний себе від­мінюються так:

1.24.png

 

3. Особливістю відмінювання особових займенників він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в оруд­ному відмінку початкового н:

1.25.png

4. У відмінюванні займенників мій (твій, свій), чий, той, цей, весь найбільше розбіжностей є в чоловічому роді і мен­ше—у жіночому та в множині:

1.26.png

Займенники твій, свій відмінюються, як займенник мій. Займенники моє, чиє, те, це, все в середньому роді мають такі самі відмінкові форми, як і в чоловічому (за винятком лише називного й знахідного відмінків).

Займенники хто і що відмінюються, як той у чоловічому роді. Присудок після займенника хто стоїть в однині і в чо­ловічому іроді: Всі, хто тільки міг, висипали з вагонів, вітаючи довгождану, рідну землю (О. Гончар). Присудок після питаль­ного займенника що стоїть в однині і в середньому роді (Що трапилося?), після відносного що — у будь-якому роді й числі: Біля зборні товпились ті, що надійшли пізніше, і пхались у двері (М. Коцюбинський).