ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Неозначена форма дієслова

1. Неозначена форма дієслова називає дію або стан без­відносно до часу, особи, роду, числа, способу. Вона незмін­на.

У цій формі дієслова відповідають на питання щ о робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається також суфікс -ть): Земле, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, крап­лю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! Силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влу­чать, дай працювать, працювать, працювати, в праці ско­нать! (І. Франко).

2.       Неозначена форма вважається початковою формою дієслова. Тому в словниках дієслова подаються саме в цій формі

3.        У реченні неозначена форма дієслова виступає:

а) присудком або частиною присудка: Як любо йти коха­ною землею і рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра);

б) підметом: Лиш боротись — значить жить (І. Франко);

в) додатком: Він мріяв (про що?) здобути собі в го­рах орла (3. Тулуб);

г) означенням: Стала наближатися година (яка ?)рушати в дорогу (С. Васильченко);

г) обставиною: Прилітає зозуленька (з якою ме­тою?)  над ним покувати (Т. Шевченко).