Дієслово. Визначення дієвідміни дієслова
Визначення
дієвідміни дієслова
1. Дієвідміну
дієслова можна визначити:
а)
за 3-ю особою однини, якщо наголос падає на закінчення: веде, береже, принесе (І
дієвідміна); біжить, кричить,шумить (II
дієвідміна);
б)
за 3-ю особою множини по закінченнях -уть (-ють) і -ать (-ять): пишуть, виконують, клопочуться (І
дієвідміна);нівечать, чистять, дивляться (II
дієвідміна).
2.
Безпохибно
дієвідміна дієслова визначається за основою інфінітива (неозначена форма
без суфікса -ти: працювати, терпі-ти, чисти-ти,
допомог-ти).
Якщо
основа інфінітива закінчується суфіксами -і- (-Ї-), -и- або після
шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини випадає, то дієслово
належить до II
дієвідміни.
Якщо дієслово не відповідає цим умовам, то воно належить до І
дієвідміни.
Наприклад,
дієслова брязкотіти — брязкочу, гоїти — гою, бачити
— бачу, сушити —
сушу, кричати — кричу, одер жати — одержу (у яких суфікси
-і-, -и- та після шиплячого -а- випадають) належать до II
дієвідміни.
Дієслова молоти, боротися, в'янути,
класти, повзти, брязкотати, дихати, стругати (у яких нема суфіксів -і-, -и- та після
шиплячого -а-),
радіти — радію, синіти —
синію, бажати — бажаю,
помічати
— помічаю (у яких ці
суфікси не випадають) належать до І
дієвідміни. У дієсловах бити, лити, жати, почати тощо звуки и
та а не є суфіксами (входять до кореня), тому ці дієслова належать
також до І дієвідміни. Із цього правила є винятки:
а) дієслова хотіти, сопіти, ревіти, іржати
(хоч у них суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а-
випадають) належать до І дієвідміни;
б)
дієслова бігти, боятися, стояти, спати
(хоч у них немавідповідних суфіксів) належать до II
дієвідміни.
Дієслово
сукати може належати як до І дієвідміни (сукаю, сукаєш
і
т. д.), так і до II
дієвідміни
(сучу, сучиш і т. д.).
3. Іноді дієслова, подібні за звучанням і однакові або близькі за значенням, залежно від їхнього звукового оформлення можуть належати до різних дієвідмін, наприклад: гуркотати — гуркочу, гуркочеш... гуркочуть і гуркотіти — гуркочу, гуркотиш... гуркотять; слати — стелю, стелеш... стелють і стелити — стелю, стелиш... стелять; волокти — волочу, волочеш... волочуть і волочити — волочу, волочиш... волочать.