ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Вживання голосних у закінченнях іменників різних груп

Від групи іменника залежить вживання того чи іншого голосного в закінченні безпосередньо після основи: о чи е; и чи і; а, у чи я, ю.

1. У закінченнях орудного, давального й місцевого від­мінків однини:

а) в іменниках твердої групи виступає о: весною, думкою, батьком, муляром, ювіляром, комаром, хабаром, звіром, те­лятком; батькові, мулярові, комарові, хабарові, звірові, телят­кові;

б) в іменниках м'якої й мішаної груп виступає е: піснею, площею, конем, плащем, лікарем, склярем, полем, прізвищем; коневі, лікареві, скляреві.

2. У закінченнях родового відмінка однини й називного та знахідного множини:

а) в іменниках твердої групи виступає и: весни, думки, вес­ни, думки, батьки, муляри, ювіляри; але закінчення і в назив­ному множини, як виняток, мають іменники комарі, хабарі, звірі, снігурі, друзі;

б) в іменниках м'якої й мішаної груп виступає і: пісні, площі, пісні, площі, коні, плащі, лікарі, склярі.

Сказане тут не стосується давального й місцевого відмін­ків однини, у яких може виступати лише закінчення і не­залежно від групи іменника: весні, думці, на комарі, на па-пері, на вікні.

У закінченнях давального відмінка однини -ові, -еві та родового відмінка множини -ів завжди пишеться і: батькові, ювілярові, лікареві, скляреві; батьків, ювілярів, лікарів, склярів.

У закінченні орудного відмінка множини -ами завжди пи­шеться и: веснами, піснями, лікарями, площами, полями.

3. У родовому, знахідному, давальному однини та в біль­шості відмінків множини:

а) в іменниках твердої й мішаної груп пишеться а, у: вес­ну, думку, площу; батька, муляра, ювіляра, комара, хабара, зві­ра, телятка, вікна, скляра, прізвища; батьку, муляру, хабару,звіру, телятку, вікну, скляру, прізвищу; веснам, думкам, площам, батькам, мулярам, хабарам, звірам, теляткам, вікнам,склярам, прізвищам;

б) в іменниках м'якої групи пишеться я, ю: пісню, коня,лікаря, знання, збіжжя; коню, лікарю, знанню, збіжжю; пісням, коням, лікарям, знанням.

Логічний хід міркувань при виборі голосних для закін­чень різних груп іменників можна зобразити так: