Іменник. Відмінювання множинних іменників
Відмінювання множинних
іменників
Множинні іменники мають закінчення, типові для всіх відмін і груп інших іменників. За характером їхніх закінчень їх можна поділити приблизно на чотири типи.
1. У
називному відмінку ці іменники мають такі закінчення:
а)
закінчення -і: ласощі, радощі, гроші, дріжджі (й усі інші з основою на
шиплячий), ножиці, двері, граблі, коноплі, гуслі, помиї,
Чернівці, Жигулі, Гімалаї);
б)
закінчення -и: діти, люди, кури,
гуси, сани, сіни, сходи,ночви, штани, окуляри, обійми, канікули, Суми,
Черкаси, Карпати;
в)
закінчення
-а: вила, ворота, дрова, ясла, ясна, лещата,вінця.
2. У
родовому відмінку множинні іменники мають такі закінчення:
а)
закінчення -ів: ласощів,
дріжджів, сходів, обіймів, окулярів, Жигулів,
Чернівців;
б)
закінчення
-ей: дітей, людей, курей, гусей, дверей, саней, сіней,
грошей;
в)
нульове
закінчення: канікул, вил, воріт, дров, лещат,Сум, Черкас, Карпат, грабель (і граблів), конопель, ночов, ясел
,ясен.
3. В
орудному відмінку множинні іменники мають звичайно закінчення -ами: сходами,
канікулами, вилами, граблями, коноплями,
Черкасами.
Але
іменники, у яких у родовому відмінку виступає закінчення -ей, в орудному приймають
закінчення -ми: дітьми, людьми, гусьми, сіньми, саньми, курми, дверми,
грішми. Два останні
мають ще й паралельні закінчення: дверима, грошима. Паралельні
закінчення мають також такі іменники: ворітьми і воротами, штаньми і штанами
(штанями)