ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Ступені порівняння якісних прикметників

1.        Якісні прикметники при зіставленні предметів можуть указувати на неоднакову міру тої самої ознаки: досконалий, досконаліший, найдосконаліший; розвинений, більш розвинений (розвиненіший), найбільш розвинений (найрозвиненіший). Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порів­няння: вищий і найвищий.

2.        Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.

Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти: Воля дорожча за життя. Морська миля майже вдвічі довша від кілометра. Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо. Речення на зразок «Хрін редьки не со­лодший» неправильно побудоване. Треба: Хрін від редьки (за редьку) не солодший.

3. Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості: Київ — найдавніше місто в Україні й одне з найдавніших у світі. Україна — найбільша за площею країна в Європі, не рахуючи Росії. Говерла — найвища гора в Україні.

4. Окремі якісні прикметники не мають ступенів порів­няння, бо вони самі вказують уже на якусь міру якості: пре­мудрий (дуже мудрий), завеликий (надто великий), старезний (надзвичайно старий), страшенний (незмірно страшний), нескінченний (якому немає кінця), холоднуватий (трохи хо­лодний), тонесенький (дуже тонкий).

Не утворюються ступені порівняння і від таких якісних прикметників, як босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий, світло-зелений, кисло-солодкий тощо.

Перегляньте відео  до теми