ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Перехідні й неперехідні дієслова

Дієслова можуть означати дію, яка переходить або не пе­реходить на інший предмет. Залежно від того вони поділя­ються на перехідні й неперехідні.

1.  Після перехідних дієслів стоїть додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника: зустрічати (кого? що?) друзів, кладуть (кого? що?) асфальт, розглянувши (кого?що?) план, готуючи (кого?що?) питання, виконано (кого?  що?) роботу.

Додаток, залежний від перехідного дієслова, може стояти і в родовому відмінку без прийменника:

а) якщо перед дієсловом є заперечна частка не: розроблено (кого? що?) заходи — не розроблено (кого? чого?) заходів, проклали (кого? що?) кабель — не проклали (кого? чого?) кабелю, посадили дере­ва — не посадили дерев;

б) якщо дія переходить не на весь предмет, а тільки на його частину: принеси сіль (усю) — принеси солі (частину), розвантажити цукор — купив цукру.

2.      Дієслова, які не мають при собі такого додатка, нале­жать до неперехідних: іти, працювати, дякувати (кому?), зустрічатися, турбуватися, ходити.

Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то пе­рехідними, то неперехідними. Наприклад, у словосполучен­нях малює картину, вишиває рушник, співає пісню, пише лис­та усі дієслова перехідні (бо мають при собі додатки в зна­хідному відмінку без прийменника). А в реченні: Петрусь уже гарно малює й пише, а Наталя не гірше від нього співає та вишиває — ті самі дієслова неперехідні (бо не мають при собі відповідних додатків і не потребують їх).