ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Творення форм минулого і давноминулого часу

1. Форми минулого часу творяться від основи інфінітива:

а) для чоловічого роду за допомогою суфікса -в або без нього, якщо основа кінчається на приголосний: читав, манд­рував, розцвів, побіг, затих; причому о, є в закритому складі чергується з і: мести — мів, везти — віз, могти — міг, рости — ріс;

б) для інших родів і для множини за допомогою суфікса -л- та закінчень -а, -о, -и: розцвіла, розцвіло, розцвіли; за­тихла, затихло, затихли; чергування о, е, з і в цих формах не відбувається: мести — мела, мело, мели; рости — росла, росло, росли.

Суфікс -ну- при цьому може випадати: мерзнути — мерз, збліднути — зблід, заслабнути — заслаб (і заслабнув); але: стукнути — стукнув, гукнути — гукнув.

Дієслова в минулому часі за особами не змінюються, змі­нюються тільки за родами (в однині) і числами.

2.  Форми давноминулого часу творяться приєднанням до форм минулого часу відповідних форм минулого часу діє­слова бути: почав був, почала була, почало було, почали були.

Дієслово в давноминулому часі виражає дію, що тривала якийсь час, але була перервана іншою дією в минулому: Я вже зібрався був, та не поїхав через родинні обставини і влаш­тувався на роботу в редакцію харківської газети (О. Довжен­ко). Він щось почав був говорити, та судді річ його спочатку перебили (Є. Гребінка).