Дієслово. Стан дієслова

Стан дієслова

Перехідні дієслова можуть по-різному передавати зв'язок між носієм дії і предметом, на який спрямована дія. Це до­сягається за допомогою частки (постфікса) -ся. Відповідно до цього розрізняють три стани дієслова: активний, пасив­ний і зворотно-середній (у неперехідних дієслів стан не ви­значається).

1. Дієслова, що означають дію, спрямовану від її носія, вираженого в реченні називним відмінком, на предмет, на­званий знахідним відмінком без прийменника, належать до активного стану: науковці вивчають питання, робітники ре­монтують будинок, співак виконував пісню, мама вмиває ди­тину, вітер похилив дерево, друг зустрів друга. Сюди відно­сяться всі перехідні дієслова.

 

2. Дієслова, що означають дію, спрямовану на предмет, виражений у реченні називним відмінком, від її носія, на­званого орудним відмінком, належать до пасивного стану: питання вивчається науковцями, будинок ремонтується робіт­никами, пісня виконувалася співаком. При цьому до перехід­ного дієслова приєднується частка (постфікс) -ся і воно втрачає свою перехідність.

 

3. Дієслова, що означають дію, спрямовану на самого її носія, вираженого в реченні називним відмінком, належать до зворотно-середнього стану: дитина вмивається, дерево по­хилилося, друзі зустрілися. При цьому до перехідного дієслова також приєднується частка (постфікс) -ся і воно втрачає свою прехідність.

Слід, де це можливо, надавати перевагу дієсловам актив­ного стану над пасивними дієсловами. Адже природніше ска­зати: комісія складає план, ніж: план складається комісією, чи: вас запрошує директор, ніж: ви запрошуєтеся директором.