Дієслово. Безособові дієслова

 Безособові дієслова

Частина дієслів, змінюючись за способами й часами, не змінюються, проте, за особами, родами й числами. їх нази­вають безособовими. Вони вживаються тільки або у формі 3-ї особи однини, або у формі середнього роду: світати світало, світає, світатиме, світало б, нехай світає; щасти­ти — щастило, щастить, буде щастити, щастило б, нехай щастить.

Ці дієслова переважно означають:

а) явища природи: розвидняється, дніє, похолодало, смер­кає, замело;

б) стан людини: морозить, лихоманить, не спиться, хо­четься, кортить;

в) уявлення про долю: щастить, таланить, фортунить;

г) міру наявності чогось: не вистачає, бракує.

Безособові дієслова виступають у ролі присудків у без­особових реченнях. При них підмета не буває, але нерідко потрібен додаток у родовому, давальному, знахідному чи орудному відмінку: мені не спиться, йому не вистачає грошей, дорогу замело снігом