ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

 Безособова форма на -но, -то

1. Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на су­фікс -о: прочитаний — прочитано, виконаний — виконано, роз­ глянутий — розглянуто.

Ця форма — незмінювана. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При ній підмета не буває, але є прямий додаток, виражений знахід­ним (чи родовим) відмінком без прийменника: постанову ух­валено, доповідь заслухано, всі питання розглянуто, помилок не помічено.

2.        Безособову форму на -но, -то вживають замість пасив­них дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Наприклад, у реченні: Ухвала прийнята одноголос­но — дієприкметник варто замінити безособовою формою: Ухвалу прийнято одноголосно. А от у реченні: Хлопці були змо­рені після далекої дороги — цього зробити не можна.

За своїм значенням безособова форма на -но, -то ви­ражає дію, минулу недавно: Останній екзамен складено, шко­лу закінчено (О. Донченко). Якщо ж ідеться про давно закін­чену або майбутню дію, то ця форма вживається з допоміж­ним дієсловом було або буде: А в самому низу картини, в ок ремих клітках, було ще намальовано щось на зразок виставки чи прейскуранта кар за гріхи (О. Довженко). Невдовзі буде роз­почато будівництво ще однієї лінії метро в Києві.