ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

Написання складних і складених прислівників

1.  Прислівники, утворені від підрядних словосполучень (від однієї до другої частини можна поставити запитання), пишуться разом: в різні боки — врізнобіч, обома руками — обі­руч, на швидку руку — нашвидкуруч, на самий перед — насамперед, має бути — мабуть, мимо хотіння — мимохіть, в один час — водночас, з початку віку — споконвіку.

Але в прислівникових сполученнях тим часом (хоч спо­лучник тимчасом як), все одно, все рівно всі частини пишуть­ся окремо.

2.  Складні прислівники, утворені повторенням тих са­мих, синонімічних або антонімічних незмінних слів (прислівників), пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, видимо-невидимо.

Службове слово пишеться окремо, а два наступні через дефіс у таких прислівниках: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але: з усіх усюд).

3.  У прислівникових сполученнях, утворених повторен­ням того самого змінюваного слова в різних відмінках, усі частини пишуться окремо: кінець кінцем (називний + оруд­ний відмінки), один одинцем, одним одно, разу раз (називний + знахідний відмінки), день у день, нога в ногу, час від часу,один в один, сам на сам, з роду в рід, з дня на день, з кінця в кінець.

Але три прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, у яких слово повторюється в тому самому (родовому) відмінку, пишуться через два дефіси.

Перегляньте відео  до теми