ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

ПРИЙМЕННИК

Значення і склад прийменників

1.  Прийменник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в ре­ченні.

Наприклад, у реченні: Там тополі у полі на волі (захід сонце за обрій поніс) з буйним вітром свавольним і диким струнко рвуться кудись в далечінь (П. Тичина) — без слів у, на, за, з, в обійтися не можна: вони хоч не мають самостійного зна­чення, проте вказують на зв'язки між явищами дійсності.

2.  За походженням усі прийменники діляться на такігрупи:

а)  первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при,про, ради, через;

б) вторинні (утворені від первинних): попід, понад, задля,заради, з-під, з-понад, з-проміж;

в) відприслівникові:  близько,  внаслідок,  всупереч,  вслід, довкола, замість, кругом, насеред, навкруги, навпроти, напе­редодні, навколо, назустріч, осторонь, обабіч, поперек, позад, після, поруч, поряд, упродовж, відповідно до, залежно від, згідно з тощо;

г) відіменникові: край, кінець, коло, перед, протягом, шля­хом, за допомогою, під час, у напрямі до, на шляху до, у зв 'язку з, в силу, в результаті, внаслідок;

ґ) віддієслівні: завдяки, виключаючи, незважаючи на.

3. Прийменники поєднуються з іменниками (або за­йменниками) в непрямих відмінках. Причому вони мо­жуть вживатися або лише з одним відмінком, або з двома і більше.

Наприклад, тільки з родовим відмінком поєднуються прийменники без, біля, близько, від, для, до, під, з-за, з-під, коло, проти, серед; тільки із знахідним — про, через, крізь. Прийменники над, під, перед, поза сполучаються із знахід­ним і орудним відмінками; прийменники з, за, між — з ро­довим, знахідним і орудним; у(в) — з родовим, знахідним і місцевим тощо.

Прийменники стоять перед іменниками і можуть відді­лятися від них означеннями: до хати, до рідної хати, до своєї хати. Лише кілька прийменників можуть стояти і після іменника: порядку ради, підступам наперекір, нам навздогін.