ГРАМАТИЧНІ НОРМИ ЧАСТИН МОВИ

ЧАСТКА

Значення і склад часток

1. Частка — службова частина мови, яка надає окремому слову, висловлюванню чи реченню певного смислового або емоційного відтінку.

Наприклад, у реченні: Лише мох вкриває собою оте віко­вічне, ніким не займане каміння (А. Шиян) — частка лише ви­діляє слово мох, частка не заперечує ознаку займане.

Частки за своїм значенням і вживанням поділяються на такі, що надають певного смислового відтінку окремому сло­ву чи групі слів, такі, що вживаються для оформлення різних видів речень, а також приєднувальні, словотворчі й формо­творчі.

2.  Частки, які надають окремому слову чи групі слів смислового відтінку, за значенням є такі:

а)  підсилювально-видільні — вживаються для підсилен­ня або виділення окремих слів у реченні: навіть, тільки, лише (лиш), всього-на-всього, хоч, хоча б, принаймні, аж, же(ж),-таки, -то, все, ще, вже, вже й, і, та, собі, о, ой; наприклад: Та скажи мені, друже, нащо все в житті приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього ? (Ю. Яновський). Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села! (Т. Шевченко);

б)  уточнювальні — вказують на міру точності або прав­дивість повідомлення: саме, якраз, справді, точно, власне, рів­но, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледвечи, навряд чи, ніби, наче, мов, мовби, немовби, буцім; наприк­лад: Збори почалися рівно о другій годині (М. Трублаїні). Дим став немов густішим, до нього примішалося ще щось (Г. Хоткевич);

в)  вказівні — служать для того, щоб привернути увагу до якогось предмета, явища: то, ото, от, це, оце, ось, осьде, он, онде, воно; наприклад: Он зірка в небі пролетіла (В. Сосюра). Це завтра свято військове у нас, ми маємо усі піти в вінках (Леся Українка).

3.  Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень — розповідних (стверджувальних і заперечних), пи­тальних, спонукальних, окличних, є такі:

а)   стверджувальні — виступають замінниками стверджу­вальних речень або підсилюють їх: так, авжеж, аякже,атож, ага, еге, еге ж, гаразд; наприклад: Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Леся Українка).— Ви добре знаєте Кар­па? — поспитав я.— Атож... (М. Коцюбинський);

б)  заперечні — вживаються в заперечних реченнях або замінюють їх: не, ні, ані; наприклад: Ні, краще ніколи не роз­дивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (М. Коцюбинський);

в)  питальні — вживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за, га, та ну; наприклад: Чи є кращі в життю літа та над молодії? (Леся Українка). Невже історія нас так нічого й не навчила?;

г) спонукальні — надають висловлюванню різних відтін­ків побажання, наказу, просьби, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на, -бо, -но; наприклад: Бодай кати їх постинали, отих царів, катів людських! (Т. Шевченко). Так годі спать! виходьте на дорогу (П. Тичина). А підійди-но сюди! (Ю. Збанацький);

ґ) окличні — вживаються для оформлення окличних ре­чень: що за, що то за, ну й; наприклад: Що за година гарна настала! Ну й день!

4.     Приєднувальні частки вказують на певний зв'язок між висловлюваннями: теж, також, до того ж, ще й, адже, от­же, тож, значить, так, то (за своїм значенням вони набли­жаються до сполучників); наприклад: Тож як мудрості дохо­диш,— хочеться і жить і жить! (П. Тичина). Зайди у лютому чи квітні, то хліб і сіль завжди навпіл (А. Малишко).

5.       Словотворчі й формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень, але відрізняються від них тим, що можуть писатися окремо, через дефіс або приєдну­ватися до закінчення: абихто — аби з ким, ніщо — ні в чому, щодня — що другого дня, будь-який — будь до якого, коли-не­будь, знав би, хай подумає, чийсь — чийогось, вчитися — вчишся.

До словотворчих належать частки аби-, де-, -сь, казна-, хтозна-, будь-, небудь-, ні-, що-: абищо, дехто, якийсь, казна-звідки, хтозна-куди, будь-де, коли-небудь, ніякий, щороку.

До формотворчих належать частки би, б (за їх допомогою утворюється умовний спосіб: сказав би, зраділа б); хай, нехай (за їх допомогою утворюється наказовий спосіб: хай скаже, нехай прийдуть); -ся (за її допомогою утворюються зворотні дієслова: вмиваюся, тривожаться).

Перегляньте відео до теми