Написання часток

Написання часток

Частки з іншими словами в реченні пишуться по-різному: найчастіше — окремо, рідше — через дефіс або разом.

1. Окремо від інших слів пишеться переважна більшість часток: зробив би, принеси ж, адже ж, як же бути, ось як, он
куди, тільки так.

Проте в складі сполучників та інших часток вони не ви­діляються як частки і пишуться разом: адже, отже, аякже, таж, тож, отож, атож, теж, авжеж, щоб, якби, мовби, немовби, ніби, неначеб, неначебто, немовбито, нібито, тобто, цебто; але окремо: коли б, коли б то, хоч би, але ж, бо ж, або ж, адже ж, отже ж.

Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.

 

2. Через дефіс пишуться частки -бо, -но, підсилювально-видільні -то, -от, -таки, словотворчі хтозна-, бозна-, казна-,будь-, -небудь, невідь-, іншомовна екс-: слухай-бо, принеси-но, який-бо ти, тільки-но, якби-то, тому-то, отак-то, все-таки, зробив-таки, хтозна-коли, казна-хто, будь-який, скіль­ки-небудь, невідь-звідки, екс-чемпіон, екс-президент.

Проте ці частки пишуться окремо:

а) якщо між часткою і словом є інше слово: хтозна-хто — хтозна з ким, будь-що — будь про що; принеси ж бо, якби ж то, все ж таки;

б) якщо частка таки стоїть перед словом, яке вона під­силює: таки зробив, таки моя правда (але: моя-таки правда).

 

3.  Разом пишуться частки аби-, де-, -сь, ні-, ані-, чи-,як-, чим-, що- з будь-якою частиною мови: абиякий, дехто, колись, ніщо, нізвідки, аніскільки, анітрохи, чималий, якнай­краще, якраз, чимдалі, чимскоріше, щоправда, щодуху, щоразу, щороку, щодо.

Проте ці частки пишуться окремо:

а) якщо між часткою й словом є інше слово: абихто — аби до кого, дещо — де про що, ніхто — ні з ким, щогодини — що дві години, щодня — що другого дня, щодень — що не день, щодо — що ж до;

б) якщо частка що стоїть після слова, до якого вона від­носиться: тільки що, поки що, дарма що, хіба що, ледве що.

 

4.  Крім того, слід мати на увазі, що є три різні частки то:

а) вказівна — пишеться окремо: Народна пісня — то ж вона усій землі окраса (М. Рильський);

б) підсилювальна — пишеться, як правило, через дефіс: Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весіль­ної, а на журбу зверне (Т. Шевченко);

в) словотворча — пишеться разом: Кажуть, начебто ара­би перші вміли робити дзиґарі (М. Коцюбинський).

 

5. З числівниками, займенниками, прийменниками, спо­лучниками, вигуками частка не пишеться окремо: не десять, не перший, не я, не наш, не весь, не цей, не при людях, не для слави, не без успіхів, не щоб допомогти, не ах який.

Але не пишеться разом у прийменнику незважаючи на і з займенником неабиякий.